Общая статистика профиля
Всего просмотров: 33438
Уникальных посетителей: 28423

Система середньої освіти

 УЧИТЕЛЬ

Міражі особистісно зорієнтованої педагогіки:

про що вони сигналять?

Система середньої освіти сьогодні перебуває у стані кризи. Про це свідчить нищівна, часом принизлива, критика традиційної дидактичної системи, в основу якої покладено концепцію суб'єкт-об'єктних стосунків учителя і учня з її орієнтацією на середнього учня. Виховна ж система, хоча й уникає такої критики, але лише завдяки такому дотепному винаходу як розподіл поняття виховання на "виховання у вузькому смислі" і "виховання в широкому смислі".


Навчальні посібники з педагогіки, торкаю­чись особливостей традиційної педагогіки, від­верто повідомляють студентам — майбутнім учителям:

"Навчання здебільшого сконструйоване як система педагогічного насильства. <...> Пропону­ється система і стиль стосунків, які автоматич­но викликають протидію. <...> Провідним моти­вом навчальної діяльності у 70 % учнів є страх от­римати погану оцінку, не скласти залік, виявити себе нездібним в очах товаришів, страх перед батьками, вчителями тощо. Пізнавальний мотив та мотив самореалізації відзначається тільки у 4 % учнів. <...> обсяг освіти перевищує всі допус­тимі норми сприйняття учнем. Криза освіти пов'язана з неможливістю повноцінного засвоєння учнем обсягу інформації, який весь час зростає. Світ розірваний в уяві учня на окремі закони, фак­ти, концепції, цілісної картини при такому нав­чанні скласти не можна ".

А. Федоров, проаналізувавши роботу педа­гога в традиційній школі, дійшов висновку, що вона нагадує судочинство: учитель засуджує, розбирає, розглядає факти "провини" учня. Та­ка його функція. З іншого боку, 'труднощі пов'язані із засвоєнням навчального предмета, рухом учнівської концепції від неоформленості до тієї чи іншої завершеності, закономірні. У ре­зультаті, зазначає А. Федоров, становище учня немов приречене на постійне неблагополуччя, породжується так зване комплексування осо­бистості, блокування шляху свободи, невиму­шеності, без яких творчий розвиток немисли­мий [Гуманістична психологія і нова педагогіка //Завуч.- 1999. -28].

Наслідком такої "приреченості на постійне неблагополуччя", "комплексування особистос-' ті", "блокування шляху свободи", про які гово­рить А. Федоров, може бути сповільнення інте­лектуального розвитку одних учнів відносно ін­ших і їх подальше "відключення" і, навіть, "убивство" (такий сленг є широко розповсюд­женим у педагогічному середовищі). Щодо по­дібної ситуації видатний психолог XX ст. К. Г. Юнг висловлювався так: "Бути "нормаль­ним " — ідеал для невдахи, для всіх тих, кому ще не вдалося піднятися до рівня загальних вимог. Але для тих, чиї здібності набагато вищі середніх, ко­му не важко було досягти успіху, виконавши свою частку буденної роботи, — для таких людей рам­ки норм означають прокрустове ложе, нестерпну нудьгу, пекельний морок і безвихідь. У результаті багато людей стають невротиками саме тому, що вони просто нормальні, в той час як інші страждають неврозами від того, що не можуть стати нормальними".

Наведені вище думки про низький коефі­цієнт засвоєння інформації та продукування неврозів сучасною школою свідчать, що є проблема, з якою необхідно розібратись. Роз­глянемо можливі варіанти пояснення: 1) сис­тема середньої освіти добра, але окремі її пара­метри відхиляються від оптимуму: "виконавці погані" або ж зовнішнє середовище не підкріп­лює своє соціальне замовлення відповідними ресурсами; 2) система середньої освіти вже не відповідає новим потребам нового постіндус-тріального суспільства.

Зауважимо, що правильне і перше, і друге. На рахунок першого покладемо залишковий принцип фінансування освіти державою і все, що із цього випливає. Але нам хотілось би зосереди­ти увагу на другому аспекті проблеми, чітко відді­ливши його від першого, і показати, що основна причина незадоволення нинішнім станом освіти і навіть панічної розгубленості в педагогічному


 

Всего просмотров: 254, Уникальных: 254
Хотят общаться
Гости профиля
Ищу партнера для бизнеса
Copyright © 2011–2016 ortus-global.com